Відкриті дані – це не лише вимога інформаційного часу, в якому ми живемо. А й реальний інструмент для покращення якості життя громадян
Платформа SmartData в Чикаго – перша відкрита аналітична система передбачення. Вона дозволяє місцевій владі на основі відкритих великих даних реагувати та попереджувати різноманітні виклики та загрози. А також планувати розподіл ресурсів. Завдяки орієнтованій на місцеві дані системі, вдалось скоротити популяцію щурів на 20% та виявляти порушення у закладах харчування на 7 днів раніше, аніж зазвичай.
Платформа написана на відкритому коді і будь-яке місто може адаптувати її під свої потреби і цілі. Адже використання даних в прийнятті владних рішень – це світовий управлінський тренд.
У містах щодня виробляються і циркулюють гігабайти інформації. Інформація з GPS навігаторів на транспорті, дані, які збираються в колцентрі, інформація про стан життєдіяльності міста, витрати коштів з міського бюджету та багато іншого. Влада обмінюється інформацією з громадянами, бізнесом, і навпаки. Вся ця інформація несе велику цінність, якщо вона надана у відповідному форматі, який дозволяє її обробку комп’ютером, тобто у машиночитному форматі.
Завдяки цій інформації можна аналізувати роботу міської влади, покращувати якість управління, розуміти проблеми і те, як їх можна вирішувати. Можна залучати громадян та підтримувати їх, давати можливість для розвитку бізнесу, науці.
Здебільшого, всі ці дані залишаються на комп’ютерах і серверах у кабінетах у міській раді, частина вивішується на офіційному сайті. Однак навіть така інформація, яка вивішується на сайті, не може принести користь без додаткової роботи – обробки даних і доведення їх до машиночитного формату. Формальна публікація звітів, застарілої і неструктурованої інформації – так звані “брудні” дані, коли для їх “очистки” потрібно багато часу – призводить до того, що її не використовують ні у владних кабінетах, ні громадськість.
Уявімо собі ситуацію, коли є інформація про всі будівлі в містах, хоча б комунальної власності, із вказанням року будівництва, технічного стану, коштів, витрачених та передбачених на ремонти, споживання комунальних послуг, отримання субсидій і тому подібне. Або що є інформація в доступному для електронних засобів форматі про вільні земельні ділянки, приміщення для оренди, коли одним кліком можна відсортувати дані за вулицями, площами, вартістю оренди. Або що є інформація про кількість учнів у школах, класах, технічне забезпечення класів та кваліфікацію педагогів.
Вся ця інформація полегшила б як вибір мешканцям міст, наприклад, житла, ведення бізнесу, вибору школи, так і прийняття рішень владі щодо планування ремонтів, енергозбереження, притоку інвестицій, покращення освітянської інфраструктури.
Тому відкриті дані – це не лише вимога інформаційного, технологічного часу, в якому ми живемо. А й реальний інструмент для покращення врядування, для зменшення витрат часу і коштів на роботу з інформацією, відповіді на запити, прийняття рішень. Інструмент для стимулювання бізнес-середовища, бо надає інформацію для досліджень, ведення бізнесу, бізнесу на основі даних, та для залучення громадян – створення сервісів.
Для того, щоб інформація, яка є у міської ради, приносила користь, вона повинна надаватись у машиночитному форматі. Зрозуміло, що все перевести у такий формат складно. Потрібно починати з малого.
Разом з громадськістю визначити пріоритетні набори даних (інформації до публікації), їх структуру (що саме нам потрібно знати, до прикладу, про зелені насадження: вид дерева, зона поширення, балансоутримувач, коли планується чистка тощо), оновлюваність (раз в хвилину, день, місяць, рік). А потім працювати разом з міською радою, щоб їх оприлюднити і працювати з громадськістю, бізнесом, щоб їх використовувати.
Українські міста тільки починають працювати з відкритими даними і використовувати їх для прийняття рішень, взаємодії з громадянами, розвитку бізнесу. Так, місто Дрогобич, що на Львівщині, використовує відкриті дані про розміщення носіїв зовнішньої реклами для боротьби з нелегальними конструкціями та інформування громадян.
В рамках проекту USAID/UK Aid Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послугах Чернівці та Вінниця почали реалізацію своїх міських проектів з відкритих даних.
Машиночитні дані про результати голосування в Харківській, Луцькій, Львівській та Вінницькій міських радах дали можливість створити сервіс Вони голосують для тебе – як голосують депутати за важливі для міста питання.
Тим часом, вже п’ять міст доєдналися до Міжнародної хартії відкритих даних – Львів, Вінниця, Чернівці, Дніпро, Дрогобич. Вони взяли на себе зобов’язання реалізувати її шість основних принципів. А саме, відкритість за замовчуванням, оперативність та чіткість даних, доступність та використання, порівнюваність та інтероперабельність, розвиток електронного врядування та залучення громадян, інклюзивний розвиток та інновації. Міста вже мають розроблені, а в Дрогобичі та Львові навіть затверджені, плани дій на реалізацію цих принципів.
Тож чекаємо буму відкритих міських даних і сервісів, інструментів на їх основі для міста і громадян.
Надія Бабинська для “Новое время. Бизнес“, 15 жовтня 2018 року.