Гендерно чутливі дані. Огляд ситуації в Україні

Гендерний підхід – стратегія, що забезпечує врахування інтересів і досвіду жінок та чоловіків як невід’ємної складової планування, реалізації, моніторингу та оцінювання політики і програм у політичній, економічній, культурній і соціальній сферах для отримання жінками та чоловіками рівних благ.

З одного боку гендерний підхід неможливий без даних, адже саме завдяки гендерно чутливим даним ми можемо побачити гендерні розриви всередині груп, відмінності у потребах й інтересах жінок та чоловіків та в результаті врахувати їх.

З іншого боку, на всіх етапах роботи з даними потрібен гендерний підхід: на етапі їх збирання, обробки, публікації, аналізу, використання та поширення. Без застосування гендерного підходу існує великий ризик отримати гендерно сліпі дані, які не дадуть можливості оцінити наслідки будь-яких запланованих програм, заходів та дій для різних груп жінок та чоловіків на всіх рівнях. А аналіз не розподілених за ознакою статі даних може вести до помилкових висновків, сервіси і продукти можуть містити в собі упередження та дискримінацію за ознакою статі.

Сфера відкритих даних не має бути чимось незмінним та усталеним раз і назавжди, адже в процесі розвитку та функціонування суспільства постійно виникають нові потреби та виклики, як то внутрішнє переселення, анексія територій,  COVID-19 тощо. Отже, існує потреба не тільки у  нових державних даних, а й  в удосконаленні якості вже існуючих. 

В такому контексті все більше постає важливість інтерсекційного підходу у даних. Інтерсекційність (Інтерсекційність – це теоретичний підхід до опису, розуміння та аналізу соціальних нерівностей) – це теоретична концепція, що також має бути включена до категорій ґендерної статистики. Жінки та чоловіки не є гомогенними групами, і тому існує потреба в аналізі даних, дезагрегованих не лише за статтю, а й з урахуванням рівня освіти, типу місцевості проживання, рівня доходів, етнічної і релігійної належності, статусу інвалідності. Це необхідно для забезпечення більш чіткої картини відмінностей у статусі жінок і чоловіків, соціальних нерівностей, із якими вони стикаються, та визначення специфічних уразливих або маргіналізованих груп жінок і чоловіків. 

З 2015 року в Україні на законодавчому рівні запроваджено термін публічної інформації у формі відкритих даних, тобто машиночитних даних, які можна опрацювати електронними засобами, без участі людини. Міністерство цифрової трансформації, яке формує державну політику відкритих даних, розробляє відповідні положення, перелік обов’язкових наборів даних  для оприлюднення, модерує державний портал відкритих даних. На кожному з етапів формування і реалізації політики потрібно враховувати гендерний підхід та ті зобов’язання, які взяла на себе Україна у сфері гендерної рівності. 

Довгі роки сприйняття процесу гендерної інтеграції відбувалось виключно у площині відповідальності уповноваженого на це центрального органу виконавчої влади (наразі це Міністерство соціальної політики України). Схожа ситуація відбувається у контексті роботи з даними. Наявність і доступність гендерно чутливих даних не є відповідальністю  виключно Міністерства соціальної політики чи Державної служби статистики, яка відповідає на статистичні дані розподілені за статтю. Це питання потребує уваги, координації та узгодження дій всіх розпорядників даних, адміністраторів реєстрів, баз даних, інформаційних систем. 

Міжнародні зобов’язання 

Україна доєдналась до більшості міжнародних зобов’язань у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (КЛДЖ), 1979 р. (ратифіковано Україною) та факультативні протоколи до неї є одним з основних документів у сфері рівних прав та можливостей жінок та чоловіків. Конвенція спрямована на вжиття в усіх галузях, зокрема в політичній, соціальній, економічній і культурній, всіх заходів, щодо забезпечення всебічного розвитку та прогресу жінок, з тим, щоб гарантувати їм здійснення і користування правами людини та основними свободами на основі рівності з чоловіками.  Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок у Заключних зауваженнях до восьмої періодичної доповіді України про виконання КЛДЖ (2017 р.) закликав державу: 

  • розробити систему гендерних показників для покращення збору даних з розбивкою за ознакою статі та іншими відповідним факторами, які необхідні для адекватної оцінки впливу і ефективності політик та програм, спрямованих на забезпечення гендерної рівності та розширення здійснення жінками своїх прав людини (п. 49.); 
  • збирати статистичні дані щодо домашнього насильства, сексуального насильства та інших форм насильства щодо жінок із розбивкою за віком і характером взаємин між постраждалими та кривдниками; 
  • запровадити системний моніторинг із питань становища вразливих груп жінок, включаючи сільських жінок, жінок із інвалідністю, жінок, які живуть з ВІЛ, жінок, які постраждали від ґендерно зумовленого та домашнього насильства, жінок із числа внутрішньо переміщених осіб (ВПО), жінокЛБТ, ромських жінок тощо.

Відповідно до Пекінської Платформи дій (ППД), прийнятою на Четвертій Всесвітній конференції зі становища жінок у Пекіні в 1995 р. у параграфі 206 (а) ППД національним, регіональним та міжнародним статистичним службам рекомендовано забезпечувати, щоби статистичні дані, пов’язані з окремими людьми, збиралися, упорядковувалися, аналізувалися та презентувалися з розбивкою за статтю та віком, відображали проблеми й питання, пов’язані з жінками та чоловіками в суспільстві. До того ж дані з розбивкою за статтю необхідні для моніторингу прогресу у визначених ППД сферах, серед яких: бідність; освіта та професійна підготовка; здоров’я; насильство щодо жінок; економічні можливості; влада та прийняття рішень; засоби масової інформації; навколишнє середовище; безпека; подолання наслідків збройних конфліктів; становище дівчат. 

У сфері роботи з даними дуже  важливим також є Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року. Всього затверджено 17 Цілей сталого розвитку, серед яких Ціль 5 присвячена питанням забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат. Гендерна рівність також пронизує всі 17 Цілей та відображається в 45 завданнях і 54 показниках. В Україні також указом Президента затверджено 17 цілей, серед яких ціль 5 “забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат”. Моніторинг національних Цілей Сталого Розвитку (ЦСР) потребує роботи у двох вимірах. З одного боку, оцінка завдань у рамках  ЦСР № 5, а з іншого – робота з даними розподіленими за статтю в інших цілях. Наприклад, у ціль 4 “забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх” містить всього 1 показник розподілений за статтю, а саме: п. 4.6.1. Частка чоловіків серед шкільних учителів (%)

Перед тим, як перейти до загального огляду національного законодавства не можна не згадати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС (2014 р.), де окремою главою передбачено, що сторони посилюватимуть діалог та співробітництво зокрема з метою забезпечення гендерної рівності та недискримінації.

Національна нормативно-правова база

Ключовим національним законодавчим актом після Конституції України, що присвячений питанням забезпечення гендерної рівності є Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (2005 року прийняття). Закон ставить за мету досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Окремою статтею (ст. 5) покладається зобов’язання на центральний орган виконавчої влади в галузі статистики  забезпечувати збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичних даних щодо показників становища жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства, а також щодо насильства за ознакою статі, які є репрезентативними та зіставними, згруповані за статтю і збираються на постійній основі. Утім, це створює неабиякий виклик перед Державною службою статистики, якщо такі дані не генеруються розпорядниками даних.  

Вимоги до розширення збору та використання гендерно чутливих даних вміщені в низці нормативно-правових актів та урядових зобов’язань. А саме: 

  • Державна соціальна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року . Так, одним із очікуваних результатів Програми (п.4) визначено розширення переліку статистичних показників за ознакою статі з розбивкою за іншими основними ознаками (вік, місце проживання, інвалідність, соціально-економічний статус тощо), відповідно показником є – кількість форм звітності, в які введено показники з розподілом за статтю.  
  • Національний план дій з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до восьмої періодичної доповіді України про виконання Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок на період до 2021 року . Зокрема, п. 22. – забезпечення комплексного і ефективного формування політик і програм, спрямованих на досягнення гендерної рівності, з урахуванням необхідності дотримання прав людини, а також удосконалення процедури збору даних за ознакою статі та з урахуванням інших відповідних факторів, необхідних для оцінки результативності та ефективності таких стратегій і програм. У п. 54 заплановано розроблення системи гендерних показників для покращення збору даних за ознакою статі та іншими відповідними факторами, які необхідні для адекватної оцінки впливу і ефективності політик та програм, спрямованих на забезпечення гендерної рівності та розширення здійснення жінками своїх прав людини, забезпечення надання технічної допомоги відповідними структурами ООН, а також розширення співпраці з жіночими об’єднаннями, які могли б допомогти в зборі точних даних. 
  •  Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року. Одним із принципів НПД визначено об’єктивність та обґрунтованість положень Національного плану щодо визначення наявних проблем, їх оцінювання, а також пошуку найбільш оптимальних варіантів їх розв’язання на основі адміністративних даних, статистичної інформації, результатів моніторингу дотримання прав і свобод людини…
  • Національна стратегія у сфері прав людини та план дій з її реалізації на 2021- 2023 роки визначається сфери, де мають містити дані за ознакою статі, наприклад у п. 45 чітко визначено завдання щодо запровадження узагальнення інформації з даними, розподіленими за віком та статтю, про розгляд судами справ щодо домашнього насильства.
  • Зобов’язання в рамках Партнерства Відкритий Уряд роках Партнерство Відкритий  Уряд згідно плану дій з впровадження ініціативи на 2021-22 роки, де одним з зобов’язань є забезпечення відкритого доступу до гендерно дезагрегованих даних.
  • Закону України “Про доступ до публічної інформації” та Постанова №835. 
  • Розпорядження  КМУ від 02 грудня 2020 р. N 1517-р Питання збору даних для моніторингу гендерної рівності у якому вміщено перелік індикаторів гармонізованих з деякими сферами Пекінської платформи дій та завданнями Цілей сталого розвитку.  Всього 226  індикаторів, яких 104 формуватимуться Державною службою статистики, решта – іншими органами державної влади, місцевого самоврядування й установами. Індикатори згруповані за 12  тематичними розділами: 1)  «Населення»; 2) «Народжуваність, сім’я та домогосподарство»; 3)  «Зайнятість та економіка»; 4)  «Освіта»; 5) «Суспільне життя та прийняття рішень»; 6)  «Здоров’я та смертність»; 7)  «Правопорушення та насильство»; 8)  «Наука та ІКТ»; 9)  «Баланс трудового життя»; 10)  «Соціальний захист»; 11) «Фізична культура та спорт»; 12) «Жінки. Мир. Безпека» 
  • У Наказі Міністерства фінансів України від 02 січня 2019 року № 1 “Методичні рекомендації щодо впровадження та застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі” визначено, що з метою спрощення подальшого використання при проведенні гендерного аналізу бюджетних програм та прийняття управлінських рішень інформацію щодо гендерної рівності у сфері/галузі, отриману під час огляду, доцільно узагальнити та згрупувати за такими позиціями: вимоги/індикатори (показники) щодо гендерної рівності, визначені міжнародними угодами, директивами міжнародних організацій, членом яких є Україна; вимоги/індикатори (показники) щодо гендерної рівності, визначені нормативно-правовими актами; дані про становище жінок, чоловіків та/або їх груп; дані про інтереси, потреби та пріоритети жінок, чоловіків та/або їх груп; дані про гендерні розриви, гендерну дискримінацію, тенденції у забезпеченні потреб та задоволенні інтересів жінок, чоловіків та/або їх груп.
  • Інструкція  щодо інтеграції гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів яка не тільки дає визначення таких понять як “гендер” та “гендерний підхід”, а також окремо зауважує, що під час проведення гендерного аналізу (який є базою для впровадження гендерного підходу) використовуються статистичні дані з розподілом за статтю, віком, місцем проживання, ознаками інвалідності та іншими ознаками, що стосуються проблеми, на розв’язання якої спрямовується нормативно-правовий акт. 
  • Методичні рекомендації щодо оцінювання гендерного впливу галузевих реформ  визначають необхідність виявлення відмінностей у становищі, потребах, доступі до ресурсів різних груп жінок і чоловіків, на які має/матиме вплив галузева реформа та визначення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади можливих позитивних і негативних наслідків реалізації галузевої реформи для різних груп та/або конкретної групи жінок/чоловіків, що само по собі неможливо без даних розподілених не тільки за статтю, а й іншими ознаками (Наказ Міністерства соціальної політики від 4.04.2020). 
  • Також можна виділити й інші НПА, де сама логіка їх виконання неможлива без наявності якісних даних, розподілених за статтю. Наприклад, під час проведення гендерного аудиту підприємств, установ та організацій потрібно провести аудит політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (аналіз процесів прийняття рішень та участі в них жінок і чоловіків, статистичних та адміністративних даних, які характеризують діяльність підприємства, установи, організації у цій сфері). Зокрема, мова йде про наказ Міністерства соціальної політики України 09.08.2021 № 448 щодо методичних рекомендацій про проведення гендерного аудиту підприємствами, установами та організаціями.  

Для чого потрібні гендерно чутливі дані 

  • Оцінки ситуації. Аналіз та доказова база. 

Виявлення та розуміння гендерних розривів  неможливо без даних розподілених за статтю. Вочевидь, одних таких даних недостатньо для аналізу всієї картини, утім без цих базових значень побудувати контекст не видається можливим взагалі. Загалом, як йдеться в “Посібнику для розробників статистики”, гендерна статистика складається із даних розподілених за статтю та статистика, що відображає гендерні проблеми. Самі собою дані, розподілені за статтю, можуть не відображати гендерних ролей, відносин і нерівностей у суспільстві, оскільки важливі не тільки дані, а й методи їх збору. Проте наявність таких даних є основою для створення гендерної статистики.

Без розуміння гендерних розривів у різних сферах неможливо побудувати гендерно чутливу політику. В такому випадку ризик дискримінаційних практик залишається дуже високим, оскільки заплановані дії будуть спрямовані на вирішення проблем лише певної групи осіб.  

Дані з розбивкою за статтю можуть виявити та унаочнити інформацію, яка до того була прихованою.  Наприклад, у випадку наявності якісних і актуальних, гендерно чутливих і максимально дезагрегованих даних про захворюваність та смертність від хвороб, можна зрозуміти ситуацію з більшою смертністю чоловіків від таких хвороб як туберкульоз, а наявність даних про рівень заробітної платні за секторами – ситуацію з розривом в оплаті праці. До того ж вони є набагато повнішими та у поєднанні з іншими гендерно чутливими показниками (вік, місце проживання, інвалідність тощо) створювати своєрідну 3-Д модель, де проблему можна побачити комплексно. 

Дані з розбивкою за статтю є потужною доказовою базою для демонстрації та подальшого вирішення гендерних проблем в суспільстві. Також такі дані є основою для суспільних дискусій на різні важливі та актуальні для різних груп жінок та чоловіків теми: від економічної активності, питань безпеки, належного врядування, руйнівної сили гендерних стереотипів, сексизму та багатьох інших.  

  • планування та прийняття рішень. 

Дані з розбивкою за статтю є основою для прийняття гендерно чутливих рішень та впровадження гендерного підходу, адже політика (в значенні policy) має обов’язково враховувати потреби та інтереси різних груп. А саме планування політики має базуватись на тих наявних відмінностях, які існують в реальному житті жінок та чоловіків, хлопців та дівчат.

  • використання адекватних інструментів

Аналіз, здійснений на основі даних з розбивкою за статтю, дає можливість пріоритезувати завдання та обрати найадекватніші та найефективніші інструменти/заходи для досягнення очікуваних результатів. Важливо зауважити, що найчастіше внесення категорії “стать” до реєстрів, баз даних не несе значних додаткових затрат (зокрема, після оновлення Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців, у адміністратора реєстру є можливість вносити зміни до програмного забезпечення реєстру) натомість дає можливість не тільки запланувати гендерно-чутливі рішення, а обрати найоптимальніший шлях їх реалізації. Зокрема, для аналізу бізнес-середовища, підтримки бізнесу зі сторони держави в часи COVID-19, відсутність гендерно чутливих даних ускладнює процес аналізу, а, отже, вибір таких заходів та інструментів. 

  • справедливий розподіл ресурсів 

Аналіз розподілу ресурсів на основі даних з розбивкою за статтю є самим по собі дуже потужним інструментом політики. Це дає можливість не тільки уникнути зайвих та несподіваних витрат, а й прийняти найефективніше рішення в умовах обмежених ресурсів. І в даному випадку ресурсами можуть виступати не тільки гроші, а й матеріально-технічні ресурси, час, приміщення тощо.

  • моніторинг та оцінка 

По-перше, дані з розбивкою за статтю є важливою частиною моніторингу й оцінки впровадження та результативності політики, програм і проєктів.

По-друге, дані з розбивкою за статтю дають кількісну інформацію, що дозволяє аналізувати відмінності в положенні чоловіків і жінок та прослідкувати їх зміну. Відповідно надважливим є те, щоб базові значення показників містили в собі розбивку за статтю, інакше цей рух (або його відсутність) неможливо буде прослідкувати. Це стосується не тільки фіксації становища жінок та чоловіків у певній сфері, а й їх статусу, зміну ролей та відносин. 

Оцінка ефективності політик також неможлива без таких даних, адже без них неможливо визначити прямий або опосередкований вплив, коротко- та довгострокові результати та наслідки реалізації політики на становище різних груп хлопців і дівчат, жінок і чоловіків, усунення диспропорцій та можливих дискримінаційних практик та загалом досягнення гендерної рівності, як такої.

  • виконання зобов’язань та наближення до стандартів

Україна визнала гендерну рівність однією з цілей розвитку, прийняла національні стратегії та плани дій з чіткими завданнями, що стосуються усунення гендерної нерівності, просування прав і розширення можливостей жінок. У цьому контексті дані з розбивкою за статтю є не тільки основою для звітування та моніторингу щодо прогресу в рамках тих чи інших зобов’язань. Це також дає можливість оцінити наскільки ми як держава наближаємось до стандартів рівності в різних сферах. Наприклад, відповідно до Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами визначено мінімальні стандарти послуг для постраждалих має бути: 1 сімейне місце у закладі для постраждалих від гендерно зумовленого насильства з розрахунку на 10 000 населення; 1 спеціалізований заклад для постраждалих від насильства на область; 1 кризовий заклад для постраждалих від зґвалтувань на 200 000 жінок; 1 заклад для постраждалих від сексуальних злочинів на 400 000 жінок. До того ж розширення переліку індикаторів,розподілених за ознакою статі, відповідно до міжнародних стандартів, є одним з інструментів для моніторингу забезпечення гендерної рівності. 

Для кого потрібні гендерно чутливі дані

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, які залучені до планування, реалізації, моніторингу та оцінки програм та рішень.  Вони є первинними користувачами даних.  Досвід демонструє, що доступ до таких даних є обмеженим, особливо для територіальних громад, адже їм потрібно робити запити до статистики. Наразі багато громад просто користуються своєю оперативною інформацією. Отже, важливо, щоб вони мали доступ до реєстрів та баз даних в яких інформація буде міститись в тому числі з розбивкою за статтю. Часто рішення треба приймати швидко, часто на “позавчора”, тому доступ до даних систематизованих, добре представлених, зрозумілих є дуже важливим для конструювання гендерно чутливих програм та заходів. 

Експертне середовище, дослідники та дослідниці, які мають потребу використовувати гендерно чутливі дані своїй у роботі, зокрема, відстежувати процеси змін, які відбуваються в суспільстві, знаходити аргументи, перевіряти гіпотези тощо. 

Міжнародні організації та програми для коректного планування та оцінки своєї роботи у регіоні, розподілі ресурсів, порівняння поступу у сфері гендерного інтегрування не тільки в різних сферах всередині країни, але й регіоні та світі. 

Громадські організації потребують гендерно чутливих даних не тільки для планування, реалізації, моніторингу та оцінки своїх дій, а також для адвокації змін, особливо, які стосуються груп жінок та чоловіків які страждають від множинної дискримінації та чий голос взагалі не помітний у величезному масиві даних. Окрім цього, для консультаційної та експертної підтримки органів влади, побудови інформаційних кампаній, актуалізації гендерних проблем та ін. 

Часто саме громадські організації та експертне середовище є тими, хто формує запит на дані розрізненні за статтю та інші гендерно чутливі показники.   

Медіа спільнота. Особливо важливим є доступ до машиночитних даних для медіа спільноти у зв’язку з тим великим впливом, який медіа має у контексті формування культури, зокрема культури гендерної рівності (або, на жаль, іноді нерівності). Отже, доступ до відкритих даних розподілених за статтю, які демонструють гендерні розриви, актуалізують важливі та цікаві для розвитку суспільства питання, надають аргументи, є надважливим для медіа спільноти. І якщо дослідники та дослідниці ще можуть мати час вишукувати дані, то у випадку з медіа дуже актуальним питанням є саме їх представлення та зрозумілість. 

Бізнес. Схожі вимоги до даних є із боку бізнесу. Побудова стратегій, аналіз ринку, побудова комунікацій неможлива без даних розрізнених за статтю. Також для підтримки бізнесу важливо зрозуміти специфіку та потреби бізнесу, де мають бути враховані і гендерні аспекти. Наразі великий бізнес має можливість збирати великі масиви гендерно чутливих даних зі своїх клієнтських баз тощо, однак для середнього і малого бізнесу, нових підприємств важливим є доступ до актуальних та повних гендерно чутливих даних про бізнес-середовище, громади, в яких вони працюють.

Стартап середовище. Доступ до гендерно чутливих даних буде сприяти розвитку і стартапів в Україні. Можливість побудувати продукти та сервіси, орієнтовані на потреби тієї чи іншої групи або з урахуванням їх потреби буде сприяти зростанню кількості інклюзивних ІТ-інструментів, зменшувати упередження тощо. 

Ситуація з відкритими гендерно чутливими даними

Публічна інформація у формі відкритих даних згідно Закону України “Про доступ до публічної інформації” має оприлюднюватись усіма розпорядниками публічної інформації на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (далі – Портал). Вимог щодо оприлюднення даних розподілених за статтю немає ні в Законі, ні в Постанові КМУ № 835, яка регулює сферу відкритих даних. 

Ми виокремили 20 суспільно важливих наборів даних, які потрібні користувачам з розбивкою на стать і проаналізували їх наявність, якість на Порталі. З них лишень 5 містили гендерно чутливі дані, при цьому частина – неякісні і неповні, агреговані і немашиночитні. Решта даних були без розбивки за статтю, поганої якості або ж не були відкритими даними в принципі. 

Рекомендації

  • аудит ІТ-систем, реєстрів, в яких відбувається збір даних задля визначення структури та спроможності реєстрів, баз даних до збору гендерно чутливих даних (виконання зобов’язання Плану дій Відкритий уряд 2021-2022).
  • оновити методику проведення інформаційного аудиту публічної інформації органів влади, щоб врахувати можливість збору та оприлюднення гендерно чутливих даних або розробити окреме положення щодо аудиту ІС на наявність гендерно чутливих даних у розпорядників. 
  • включити вимогу щодо розбивки за статтю для розробки та погодження технічних завдань з розробки ІТ-продуктів, систем. 
  • ініціювати звернення до СДТО щодо проведення тренінгів, 
  • розробити рекомендації щодо врахування гендерного підходу під час розробки ТЗ для створення ІС для органів влади. 
  • робота над створенням нових реєстрів та баз даних, відкриття даних, які відображають реалії життя чоловіків та жінок в Україні (зокрема, дані про феміцид, про листки непрацездатності, ВПО). 
  • розширення чи коригування запитань у наявних опитувальниках, модулях та адміністративних формах через удосконалення існуючих реєстрів (до прикладу, додати графу “Стать” до ЄДР). 
  • у випадку наявності персональних даних захищених законом у наборах відкритих даних оприлюднювати деперсоніфіковані дані з вказанням статі осіб.
  • гендерна статистика здебільшого формується на основі даних, зібраних від різних розпорядників і саме вони мають забезпечувати доступ до первинних гендерно чутливих даних. 
  • формувати і підтримувати суспільний запит на інформацію та дані з розбивкою за статтю та інші гендерно чутливі показники для різних груп жінок та чоловіків (місце проживання, інвалідність, вік, етнічна приналежність та ін.). 
  • інтеграція гендерного підходу у роботі з даними, зокрема, на етапі їх збирання, обробки, публікації, аналізу, використання та поширення. Наприклад, важливо щоб методи збирання даних враховували можливий вплив стереотипів тих, хто формує запит на дані, тих хто ними користується, та всі інші фактори, які можуть спричинити гендерно зумовлені викривлення в даних. 
  • навчання для осіб, які збирають дані, а також керівництва, задля підвищення їх обізнаності та якості роботи під час збирання даних, стосовно впровадження гендерних підходів під час розробки нових ІТ-систем.  
  • удосконалення форм представлення даних, таких як інфографіка, дашборди, сервіси та продукти, які реалізуються державою, а також створення інформаційних продуктів на основі таких даних у зручному для користування форматі.
  • забезпечення обміну дезагрегованими за статтю даними між бізнесом, громадським сектором та державою. 
  • на Єдиному порталі відкритих даних зробити розділ з дослідженнями, а також рубрику тематичну “Гендер”, де можна знайти дезагреговані за статтю дані. 

Авторство: Наталія Чермошенцева, гендерна експертка, та Надія Бабинська, експертка з питань відкритих даних.

20 грудня 2021 року спільнота OpenUp організувала дискусію за участі представників уряду та організацій, що займаються питаннями гендерної рівності. Відео заходу можна переглянути за цим посиланням

https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=908347553388279

Подія та вказаний матеріал були розроблені в рамках проекту RAPID, що реалізується за підтримки відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, а також у партнерстві з Американськими Радами і програмою Open World Ukraine.

Погляди учасників заходу та авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.